Відкриті дані - з чого почати?

Ресурси про відкриті дані:

• Навчальний курс про відкриті дані
• Навчальний курс Відкриті дані для міста
• Практичні курси на Prometheus щодо аналізу даних
• Курс “Відкриті електронні реєстри” на ВУМ
• Курс Open Data Essentials від Open Data Institute
• Відкритий посібник з відкритих даних
• Руководство по открытым данным
• Стартапи, що підтримуються Open Data Institute
• Європейські проєкти на основі відкритих даних
• Міжнародні кейси використання відкритих даних
• Організації, що використовують відкриті дані
• Освітній серіал – "Відкриті дані для бізнесу". Серіал складається з трьох серій тривалістю 10-12 хвилин. З курсу ви дізнаєтеся, що таке відкриті дані і яку користь вони приносять, де їх можна отримати та як використовувати дані для бізнесу та стартапів. По завершенні курсу є можливість отримання сертифікату. Освітній серіал доступний для перегляду на платформі "Дія.Цифрова освіта".

Новорічні прикраси у бібліотеці

 

))

 Не змогла пройти повз))

Як ліцензувати відкриті дані?

-Я хочу поділитися своїми даними. Як мені їх ліцензувати?

-Спочатку подумайте, кому належать дані - спонсору дослідження або закладу, в якому ви працюєте? Потім подумайте про авторство. Застосування відповідної ліцензії до ваших даних має вирішальне значення для того, щоб зробити їх придатними для повторного використання. 

Дані є відкритими, якщо виконуються такі умови:
✓ відкрита ліцензія Creative Commons;
✓ відкритий доступ;
✓ відкритий машиночитний формат.

Деякі з найбільш поширених ліцензій:

CC0 (No Rights Reserved) - права не захищені, суспільне надбання. CC0 може бути особливо важливим для обміну даними та базами даних, оскільки в протилежному випадку може бути неясно, обмежено дані та бази даних, засновані на фактах, авторським правом чи іншими правами. Бази даних можуть містити факти, які самі по собі не захищені законом про авторське право. CC0 рекомендується для табличних даних і баз даних і використовується сотнями організацій. Особливо рекомендується для наукових даних. Хоча CC0 за законом не вимагає від користувачів даних посилань на джерело, це не знімає моральної відповідальності в зазначені авторства, як це прийнято в наукових дослідженнях.

CC-BY (Attribution) - зазначення авторства. Ця ліцензія дозволяє іншим поширювати, мікшувати, створювати та використовувати вашу роботу (також у комерційних цілях) за умови, що вони вказують вам авторство оригінального твору. Це сама зручна пропонована ліцензія. Рекомендується для максимального поширення та використання ліцензійних матеріалів.

CC BY-SA (Attribution-ShareAlike) - ця ліцензія дозволяє іншим мікширувати, створювати та використовувати вашу роботу навіть у комерційних цілях, за умови, що вони посилаються на вас, і ліцензують свої нові твори на тих же умовах. Цю ліцензію часто зрівнюють з ліцензіями на безкоштовне та відкрите програмне забезпечення з авторським правом. Усі нові роботи, засновані на вашій, будуть мати ту ж ліцензію, тому будь-які виробничі також дозволяють комерційне використання. Це ліцензія, яка використовується у Вікіпедії, і вона рекомендована для матеріалів, які відтворюються від включення контенту з Вікіпедії та проектів з аналогічною ліцензією.

CC BY-NC (Attribution-NonCommercial).  Ця ліцензія дозволяє іншим мікширувати, створювати та використовувати вашу роботу в некомерційних цілях, і, хоча їх нові роботи також повинні визнавати вас і бути некомерційними, вони не зобов’язані ліцензувати свої продуктивні роботи на таких умовах.

Для отримання додаткової інформації про ліцензування  відкрийте Ліцензування.

Цитування даних

PLOS рекомендує авторам цитувати будь-які загальнодоступні дані досліджень у своєму списку літератури. Посилання на набори даних (цитування даних) повинні містити постійний ідентифікатор (наприклад, DOI). Посилання на набори даних, коли вони з'являються у списку літератури, повинні включати мінімум інформації, рекомендованої DataCite, і відповідати стилю журналу.

Приклад:

Andrikou C, Thiel D, Ruiz-Santiesteban JA, Hejnol A. Active mode of excretion across digestive tissues predates the origin of excretory organs. 2019. Dryad Digital Repository. https://doi.org/10.5061/dryad.bq068jr.

Вимоги до репозитарію даних від PLOS

Як приклад, PLOS виставляє наступні мінімальні критерії до репозитаріїв даних.

Подання наборів даних має бути відкрито всім дослідників, чиї дослідження відповідають науковій сфері репозиторію. Список PLOS не включає репозиторії, які накладають географічні або афілійовані обмеження на надсилання наборів даних.

Репозиторії повинні призначати стабільний постійний ідентифікатор (PID) для кожного набору даних для публікації, наприклад цифровий ідентифікатор об'єкта (DOI) або інвентарний номер.

Репозиторії повинні надавати можливість доступу до даних за ліцензіями CC0 або CC BY (або їх еквівалентам із не менш суворими обмеженнями). Зокрема, не повинно бути жодних обмежень на похідні або комерційне використання.

Репозиторії повинні робити набори даних доступними для всіх зацікавлених читачів безкоштовно та без вимог реєстрації, які надто обмежують доступ до даних. PLOS не рекомендуватиме репозиторії, які стягують плату за доступ читачів або плату за передплату.

Репозиторії повинні мати довгостроковий план управління даними (включаючи фінансування), щоб гарантувати, що набори даних будуть підтримуватись у найближчому майбутньому.

Репозиторії повинні демонструвати прийняття та використання у відповідному дослідницькому співтоваристві, наприклад, за допомогою використання репозиторію для депонування даних для кількох опублікованих статей.

Репозиторії повинні мати запис на FAIRsharing.org, щоб їх можна було пов'язати із записом PLOS.

Якщо ви вважаєте, що ваш репозиторій відповідає вищезазначеним критеріям, надішліть електронного листа на адресу data@plos.org.

Як вибрати сховища даних

Іноді орган, який фінансує дослідження, диктує, яке сховище даних вибрати. Однак, якщо ви маєте вибір, розгляньте ці рекомендації OpenAIRE .

- Загружайте дані у надійні тематичні сховища.

- Якщо предметний репозиторій недоступний, виберіть інституціональний науковий репозиторій.

- Якщо в установі немає кешу даних, розгляньте список кешів даних, рекомендований установою чи видавцем. Список сховищ даних PLOS ONE , що рекомендується.

- Якщо жоден із попередніх варіантів недоступний, виберіть багатопотоковий репозиторій, наприклад Zenodo , Figshare або Harvard Dataverse.

- Знайдіть у реєстрі кешів re3data.org більше 2500 зареєстрованих кешів даних. Ви можете шукати на тему, типу контенту, країні. Також можна шукати сертифіковані архіви даних, кеші відкритого доступу або постійні ідентифікатори.

Джерело:

 https://openscience.ktu.edu/mokslo-duomenys/#raskite-talpykla-re3data-org-talpyklu-registre

Відкрита наука у Литві

Литовська наукова рада у 2016 р. 29 лютого за рішенням №. VIII-2 затверджено «Керівні принципи відкритого доступу до наукових публікацій та даних». 

Керівництво передбачає наступні аспекти відкритого доступу до наукових даних: 

• Керівник проекту повинен забезпечити збереження даних, отриманих під час реалізації проекту, у цифровому форматі, а після закінчення проекту - передати до закладу для зберігання та/або здавання в кеш. 
• Дані повинні зберігатись не менше 5 років після закінчення проекту. 
• Виконавці проекту, в ході якого збиратимуться дані, мають надати план керування даними у додатку. План управління даними можна переглянути під час проекту. 
• Витрати, понесені протягом проектного періоду для реалізації плану управління даними, можуть бути покриті за рахунок коштів проектів, що фінансуються Радою, та включені до кошторису витрат за проектом. 
• Дані, що лежать в основі наукових публікацій, згаданих у Розділі IV Керівних принципів, мають бути у відкритому доступі одночасно з публікаціями. 
• Ці дані мають бути доступними в кешах або іншими способами, зазначеними видавцями публікацій, та пов'язані з відповідними публікаціями.

Реєстр політик архівування кешу відкритого доступу RoarMap містить список політик відкритого доступу до університетів, науково-дослідних інститутів та фінансових установ з усього світу. У реєстрі зареєстровано 11 правил відкритого доступу (дані 05.08.2020), затверджених литовськими установами.

https://openscience.ktu.edu/

План управління даними (DMP)

План управління даними (DMP) містить інформацію про можливості збору, обробки, зберігання, архівування, публікації та повторного використання даних дослідження у контексті дослідницького проекту.

 Деякі фінансові агентства мають правила підготовки та обміну планами управління даними (DMP), і автори, які отримують фінансування від деяких агентств, можуть бути зобов'язані підготувати DMP як умову отримання грантів.

PLOS рекомендує авторам підготувати DMP перед проведенням своїх досліджень та рекомендує авторам надавати ці плани редакторам, рецензентам та читачам, які бажають їх оцінити.

Інструменти для створення плану керування даними:

\ DMP Online надає шаблони планів управління даними, які фінансуючі органи рекомендують промоутерам проектів для використання та адаптації до їх потреб.
\ DMPtool
\ Research Data Management Organiser
\ Exemplary plan from the German Institute for Economic Research (DIW Berlin)
\ Checklist for creating a DMP in empirical educational research

Для отримання рекомендацій щодо DMP можна також звернутися до таких ресурсів:

• Спонсори та установи
• Digital Curation Centre 
• DMPTool
• Майстер управління даними

Де можна знайти допомогу у створенні плану управління даними?

\ Research Data Centers
\ Forschungsdaten.info
\ Research data management at the HU Berlin

Джерело: Opening up and Sharing Data from Qualitative Research: A Primer

Відкрита наука та відкриті дані

Останнє десятиріччя все більшого поширення набуває філософія відкритої науки (ВН).  Це новий підхід до організації наукових процесів, щоб зробити доступними наукові дослідження, наукові дані, їхнє поширення. 

Термін «відкрита наука» включає різні елементи, такі як:

- відкритий доступ до публікацій

- відкриті дані

- відкрите рецензування

- відкрита методологія

- відкритий вихідний код 

- відкриті освітні ресурси

ВН призводить до зміни мислення і культури плюс модернізації сектора вищої освіти через підтримку університетів, а також через підсилення загальноєвропейською та національною політикою.

Напрямки ВН:

- публікації відкритих досліджень 

- забезпечення вільного доступу до минулих публікацій

- робота репозитарію

- інформаційні кампанії на підтримку ВД

- стимулювання вчених згідно принципів FAIR (відшукуваність, доступність, сумлінність, багаторазовість)

- приєднання до Європейської хмари ВН (European Open Science Cloud):

• розвиток грід-/хмарної інфраструктури
• інтеграція з закордонними ресурсами
• підготовка фахівців з DATA SCIENCE

Цілі ВН?

 1) Прозорість експерементальних 

-методології

-спостереження

-збору даних

2) Загальнодоступність та багаторазове використання наукових даних

3) Публічна доступність та проозорість наукової комунікації

4) Використання веб-іструментів для наукової співпраці

Проти практик ВН виступають:

1) звички

2) винагороди (скоріше їхня відсутність, у якості винагороди можуть виступати гроші, репутація, час/простір/ресурси для дослідження)

Що вміти?

Викладачі повинні мати сформовані  навички та  досвід роботи з відкритими даними. у т. ч. з управління даними:

- аналіз

- використанння

- повторне використання

- метадані

- поширення даних (обмін та доступ)

План управління даних (DMP) - формальний план керування даними під час проєкту та після завершення (наприклад, програма даних Horizon2020). Під відкриттям та обміном даними

мається на увазі надання доступу до даних для вторинного використання іншими дослідниками.

Для чого доступність даних?

Треба  публікувати первинні дані, бо зараз для цього є місце (обсяг електронних робіт не обмежений, як наприклад, паперові публікації), це має вплив на чесність дослідників,  унеможливлює плагіат, фальсіфікацію даних, дає можливість іншим дослідникам відтворити результати (див. криза відтворюваності) тощо. Аргументами на користь відкриття та обміну даними для первинних досліджень є підвищення цитованості цитованих наборів даних та результатів досліджень. Відкриті дані  сприяють повторному використанню наукового продукту, збільшуючи  вартість кожного вкладеного $.

Дослідні центри даних (RDC) та репозиторії використовуються для архівування та надання повторно використовуваних дослідних даних, як правило, з різними методами доступу (завантаження, віддалений робочий стіл, на місці) та рівнями доступу (наприклад, доступ до даних лише для наукових цілей), які йдуть рука об руку з різними вимогами анонімізації та, відповідно, різними можливостями повторного використання та аналізу. Для багатьох первинних

дослідників, а також учасників (або польових учасників, інформаторів і т. д.) контрольований доступ до даних є основною вимогою, щоб навіть розглянути можливість відкриття даних дослідження.

1. Guide on making research data open and accessible   
2. Opening up and Sharing Data from Qualitative Research: A Primer 

Відкриті публікації даних про бібліотеки

ІФЛА ще на початку цього року закликала уряди забезпечити, безпосередньо або через підтримку інших, збір і відкриту публікацію даних про бібліотеки та їх використання.

Точні та актуальні дані є надзвичайно важливими для прийняття будь-яких рішень щодо бібліотек. Це дає змогу ефективно планувати майбутнє, а також оцінювати вплив і відстежувати зміни з часом. Проте надто часто дані або не збираються, або збираються рідко, що означає, що урядам і бібліотекам не вистачає основного інструменту для своєї роботи. Іноді, навіть коли його збирають, він недоступний відкрито, тобто доступ до нього мають лише ті, хто має ресурси для його придбання.

У відповідь на це заява ІФЛА про відкриті бібліотечні дані закликає всі уряди збирати – або підтримувати збір – даних про бібліотеки та їх використання, а також їх відкриту публікацію. 

Дивіться, як IFLA спробувала об’єднати бібліотечні дані з усього світу в єдину Бібліотечна карта світу 

Організація тестового доступу до ліцензійних електронних ресурсів : методичні рекомендації

 Організація тестового доступу до ліцензійних електронних ресурсів : методичні рекомендації / автор-укладач: О.М. Бруй ;                                 Національна наукова медична бібліотека України, Секція працівників медичних бібліотек Української бібліотечної асоціації. – Київ, 2015. – 18 с. - Режим доступу: https://docs.google.com/document/d/1QoIL826x1UWUQzafoQ5ePUqBWsSQdW1R/edit?usp=sharing&ouid=107071641498530686150&rtpof=true&sd=true

У методичних рекомендаціях детально розглянуто всі етапи тестового доступу до ліцензійних електронних ресурсів, описано їх особливості та подано рекомендації із ефективної  організації цього процесу бібліотекою. Рекомендації призначено для застосування в бібліотеках мережі медичних бібліотек України. Рекомендацію можуть використовуватися бібліотеками інших систем та відомств.

Патріотичне виховання: методичні рекомендації

Патріотичне виховання у шкільних бібліотеках: методи та підходи : метод. рек. / [авт.: І. І. Хемчян, Л. М. Бондар, Т. В. Добко, А. І. Рубан ; наук. ред.: Л. Д. Березівська, Т. В. Добко] ; НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського. – Київ, 2017. – 103 c. – (Серія „На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек” ; вип. 16). https://lib.iitta.gov.ua/708060/1/nac-patr-vykhovannya_DNPB.pdf 

Методичні рекомендації підготовлено з метою вдосконалення діяльності бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів з національно-патріотичного виховання. Висвітлено основні напрями, методи та форми роботи шкільної бібліотеки, розглянуто питання комплектування фонду літературою національно-патріотичного спрямування, підготовки рекомендаційних бібліографічних посібників, інформаційно-бібліографічного обслуговування учасників навчально-виховного процесу. У додатках вміщено орієнтовний план заходів із національно-патріотичного виховання у шкільній бібліотеці, інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання. Видання призначено фахівцям бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, а також буде корисним усім, хто здійснює національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді.

Українську книжку разом з паспортом

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що зобов’язує державу з 2023 року компенсувати видатки на оренду книгарням, які продають книжки українською мовою. Про це повідомили на сайті Верховної ради України.

Крім того, закон передбачає видання кожній новонародженій дитині та кожному підлітку, що досяг 14 років, сертифіката на купівлю українських книжок. Номінал цільового сертифіката буде становити 30% прожиткового мінімуму. У 2022 році ця сума склала б 717 гривень, на початку 2023 вона відповідно становитиме 805 грн.

МінРозЛюКа: оптимізація профільних Міністерств

Нас чекає оптимізація профільних для освіти і культури Міністерств. Кількість держслужбовців обіцяють скоротити вдвічі, а структурно Міносвіти, Міністерство молоді та спорту і Міністерство культури об’єднають у Міністерство розвитку людського капіталу.

Джерело: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/07/4/688781/

День книги. Останній день з бібліотекою МДУ

 📚23 квітня ми також відзначаємо Всесвітній день книги. Слова зайві. На цій світлині, яку зробив Emilio Morenatti під час розбору завалів у Чернігові, усе зрозуміло без слів.

Війна стала справжнім поштовхом для переоцінки цінностей. Тож зараз як ніколи необхідно рятувати усе, що робить нас людьми і віддаляє він нелюдів, які прийшли на нашу землю вбивати, грабувати і нищити.

ДСНС України

А це історичний корпус МДУ, у якому я 30 років збирала профессіоналів, формувала фонд та вибудовувала бібліотеку.  Бачите чорну стіну за ялинками? Бібліотека палала від снарядів рашистів до третього поверху, а я тільки наступного дня змогла визирнути з підвалу сусіднього будинку. Там зліва абонемент навчальної літератури,  а справа вікна мого кабінету. А на передньому плані справа танк...

А ось так виглядає зараз наш абонемент художньої та наукової літератури, читальний зал історичного факультету,  Центр "Вікно в Америку" та кабінети відділів.

Книжкова терапія

Рекомендації з "Книжкової розкрутки" :

Ніл Гейман і Террі Пратчетт "Добрі передвісники";

Дженні Колган "Маленька книгарня щастя", "Музика місячного світла", "Книга снів";

Роберт Галбрейт "Кувала зозуля", "Шовкопряд", "Кар'єра лиходія", "Убивчий білий", "Дурна кров";

Гете "Фауст";

Віктор Франкл "Людина у пошуках справжнього сенсу";

Дашка Слатер "57 автобус: реальна історія двох підлітків та злочину, що змінив їх життя";

Поезія Жадана;

Ентоні Евелін "Королева Вікторія";

Розамунда Пілчер "Вересень", "Повернення додому";

Джейн Остін "Менсфілд-парк"

Фред Грей "Історія Курортів: архітектура, спільнота, природа";

Дитячі книги: "Рукавичка", Анна Льєнас "Монстрик і його кольори", Еліонор Портер "Поліанна";

Діана Вінн Джонс "Мандрівний Замок Хаула";

Леонід Горобець "Слідуй за розбитим черепом";

Олексій Декань "Кайдашева сім'я проти зомбі";

Мідж Елбом "П'ять людей яких ти зустрінеш у раю";

Іван Франко "Борислав сміється".

👉А більш детально у записі заходу: https://www.youtube.com/watch?v=U2HCt4XT2iM

МКІП: утворено Раду з питань розвитку бібліотечної сфери

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України, а також Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулося обговорення особливостей організації роботи українських бібліотек під час війни за участі видавців і Українського Інституту Книги. 

...

 "Передовые газет были ужасны – лживые, кровожадные, заносчивые. Весь мир за пределами Германии изображался дегенеративным, глупым, коварным. Выходило, что миру ничего другого не остается, как быть завоеванным Германией. Обе газеты, что я купил, были когда-то уважаемыми изданиями с хорошей репутацией. Теперь изменилось не только содержание. Изменился и стиль. Он стал совершенно невозможным.

Я принялся наблюдать за человеком, сидящим рядом со мной. Он ел, пил и с удовольствием поглощал содержание газет. Многие в пивной тоже читали газеты, и никто не проявлял ни малейших признаков отвращения. Это была их ежедневная духовная пища, привычная, как пиво.

... Они вовсе не были перекроены все на один лад, как я представлял раньше. В купе входили, выходили и снова заходили люди. Чиновников было мало. Все больше простой люд – с обычными разговорами, которые я слышал и во Франции, и в Швейцарии, – о погоде, об урожае, о повседневных делах, о страхе перед войной.

Они все боялись ее, но в то время как в других странах знали, что воины хочет Германия, здесь говорили о том, что войну навязывают Германии другие. Как всегда перед катастрофой, все желали мира и говорили только об этом...

Он стоял перед толпой и орал о праве на завоевание всех немецких земель, о великой Германии, о мщении, о том, что мир на земле может быть сохранен только в том случае, если остальные страны выполнят требования Германии и что именно это и есть справедливость".

"Ночь в Лиссабоне"

Эрих Мария Ремарк

Чого потребують користувачі бібліотеки?

До роздумів про клієнтоорієнтованість. Иван Сашников з м. Москва наприкінці січня написав у ФБ пост про бібліотеки, який визвав жваве обговорення. Далі пряма мова автора (у перекладі О. Кудрявцевої).

Мені як користувачу бібліотека безумовно потрібна. І потрібна вона як агент, який забезпечить своєчасну доставку необхідних мені джерел інформації у зручне для мене місце. Абсолютно будь-яких джерел. Абсолютно в будь-яке, зручне для мене місце. Абсолютно у будь-які, комфортні для мене терміни. Уточню: мені потрібен не абстрактний доступ до цих джерел у вигляді каталогів та баз, а буквально самі ці джерела. Я хочу вибирати і отримувати ці джерела способами, які були б адекватні сучасним практикам замовлення та доставки товарів, що діють повсюдно. Вибираючи з пропонованих зібрань ті чи інші джерела інформації для своїх потреб, я хочу бути впевненим у їх якості та релевантності моїм потребам.

Я вважаю роботу бібліотеки ефективною і результативною, якщо вона знайшла те, що мені потрібно в надрах своїх (або чужих) зібрань, підготувала все це для мого особистого користування (з урахуванням моїх потреб) і доставила все це мені в прийнятні для мене терміни. При цьому мені буде абсолютно байдуже, скільки людей відвідали цю бібліотеку фізично та скільки заходів вона провела.

Від бібліотеки я не чекаю (і не хочу спостерігати), примітивних майстер-класів з того, цього, п'ятого, десятого, безграмотних постів, похмурих презентацій, посередньої якості видосів, бездарних учнівських концертів та театральних постановок, монотонних з жахливими проблемами дикції подкастів, псевдопросвітників. лекторіїв та навколорелігійного мракобісся. Не чекаю я також від бібліотеки фестивалів, конкурсів, ярмарків і, нарешті, того, що вона раптом стане центром соціального всесвіту, навколо якого чомусь мають крутитися якісь міфічні спільноти, волонтери, пенсіонери та інші елементи нашої нещасної соціальної організації. Все вищеперелічене (види діяльності, зрозуміло, а чи не їх убоге втілення у бібліотеках) - не справа бібліотек, вони це робити, як показала практика останніх років, не вміють і не можуть!

Справа бібліотеки - збирання, обробка, опис, експертиза, каталогізація інформаційних джерел, незалежно від їх форм та сутностей, і найголовніше - організація їх своєчасної та точної доставки конкретному користувачеві. Крапка. Думаю, якщо бібліотечна спільнота усвідомить цю фундаментальну істину, проблем із самоідентифікацією у бібліотек не буде. Ну а стратегічним пріоритетом у цих умовах стає приведення інформаційної інфраструктури бібліотечної мережі у адекватний потребам та часу стан та розгортання принципово нової системи інформаційної логістики, що дозволяє задовольняти потреби користувачів в інформаційних джерелах на сучасному рівні.