пʼятниця, 24 грудня 2021 р.

Контент інтернет-медіа: дистанційний лекційний курс

Захарченко А.П. Дистанційний лекційний курс з дисципліни «Контент інтернет-медіа» : запис відеолекцій / Артем Петрович Захарченко. – К. : Інститут журналістики, березень-листопад 2020.

Теми:
  • Структура аналітичних текстів в онлайн-медіа
  • Медіалогіка та вибір тем для публікацій
  • Основи підготовки інфографіки для медіатекстів
  • Експерти, герої та «скелет» вашої статті

четвер, 23 грудня 2021 р.

Військовозобов'язані бібліотекарки

Міністерство оборони розширило перелік спеціальностей та професій, які передбачають, що жінки мають стати на військовий облік військовозобов'язаних. Про це йдеться у наказі відомства № 313 від 11.10.2021.

Відповідно до переліку жінки-бібліотекарі віком з 18 до 60 років мають стати на облік.

Професіонали у галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи призиваються для роботи з особовим складом, а саме - організації клубів і бібліотек.

Де витратити «ковідну тисячу»

Акції

Видавництво «#Книголав» пропонує придбати електронний сертифікат на 1000 гривень, за який можна буде отримати комплект книжок на суму 1400 гривень. Для цього слід зайти на їхній сайт, замовити у розділі «Наші книжки» сертифікат на 1000 гривень, через добу вибрати на сайті видавництва книжки на суму 1400 грн і скористатись сертифікатом. Доставка всіх замовлень – безкоштовна.

Схожа можливість і у видавництва Vivat: на його сайті варто вибрати будь-які книжки на суму від 1001 до 1200 гривень і сума у кошику автоматично заокруглиться до 1000. Крім того, вони пропонують безкоштовну доставку при виборі таких компаній: «Нова Пошта», «Укрпошта», Justin, Meest Express. Акція діє з 17 грудня.

«Наш Формат» заохочуватиме витратити кошти на книжки для військових або місцевих бібліотек, також на подарункові сертифікати. Крім того, проведуть акцію: хто придбає книжок на 1000 гривень, матиме три книжки у подарунок.

Видавництво Discursus готує різнотематичні комплекти книжок на 1000 і на 500 гривень. Крім того, вони працюють над додатковими заходами для зацікавлення читачів.

Видавництво «Лабораторія» пропонуватиме додатковий кешбек 10% при купівлі книжок на їхньому сайті за промокодом epidtrymka.

Знижки

Видавництво Анетти Антоненко з 19 грудня пропонуватиме знижки до 50%. Замовлення на понад 500 гривень доставлятимуть безкоштовно. Крім того, якщо на фейсбук-сторінці видавництва під відповідним дописом написати назву одну зі замовлених книжок, її подарують.

«Навчальна книга – Богдан» ввело знижки 20% на всі книжки за промокодом nkb-1000.

У видавництва «Крокус» можна буде придбати комплекти книжок зі знижкою 25-30%.

Видавництва «Човен» і «Апріорі» пропонуватимуть читачам 25% знижки на усі їхні книжки.

У видавництва «Видавництво» можна отримати знижку на 10% за промокодом єПідтримка.
«Читаріум» пропонуватиме знижки на нові книжки, що є на складі видавництва.

Видавництво «Моноліт Бізз» – 20% на усі книжки, а видавництво «Смакі» – 5%.

Fireclaw Ukraine пропонуватиме знижки 10% на «кошик» з придбаними книжками і знижки на окремі видання.

У «Лютої справи» діятимуть різдвяні знижки 10-15%.

Nebo BookLab пропонуватиме набори книжок зі знижками.

У видавництва «Боривітер» будуть фіксовані знижки на товари за промокодами.

У видавничої групи «Основа», видавництв «4mamas», «Кальварія», «Талант», «Жорж» діють раніше заплановані сезонні знижки та розпродажі, однак і у них можна буде закупити книжок за програмою «єПідтримка». Книжки цих видавців можна придбати як на їхніх сайтах, так звичайних та онлайн-книгарнях.


Рекомендації

Найбільший вибір у нашій Вітрині новинок − книжки, що вийшли напередодні Книжкового Арсеналу. У ній понад 600 книжок, які видали з грудня 2020 року до червня 2021-го: українська і зарубіжна художня література, поезія, мистецькі видання, дитліт (проза і поезія), нонфікшн, аудіокниги, графічна проза, бізнес-література, література для підлітків. Огляд прози вам допоможе зорієнтуватись у новинках цього жанру: крім романів у ній мемуари та детектив.

Дебютні романи 2021 року: у добірці − п’ять нових українських авторів та авторок та їхні найновіші романні дебюти. Серед них як злегка філософські, так і по-простому сентиментальні та детективні.

Свіжа добірка книжок для дітей та підлітків, що вийшли цього року: романи, комікси, казки, пізнавальні, воркбуки. Добираючи книжки до неї Читомо звертало на зміст, ілюстрації та нагороди авторам.

Книжки, що надихають мандрувати Україною: подорожні нотатки та документалістка, путівник та ілюстрована книжка для дітей. Чому б не поїхати в описані у них місця, − тим більше на свята?

Для тих, кому небайдуже довкілля, рекомендуємо науково-популярні книжки, присвячені проблемам водойм.

А за цим тегом ви знайдете 55 підказок книжок від малих видавців України, яким особливо необхідна підтримка.

середа, 15 грудня 2021 р.

До Національного тижня читання

До Національного тижня читання (13-19 грудня 2021р.)  цікаво було побачити результати дослідження читання серед міського населення України, яке Gradus провів в жовтні.

Середній українець витрачає на книжки 20 гривень на рік (електронні піратські книжки не враховувалися) - тобто якщо хтось купив раз на рік одну книжку за 200 гривень, то ще дев'ятеро не придбали жодної. Ну, а якщо хтось придбав книжок за рік на 2000 гривень, то зробив це за цілий багатоквартирний будинок -- тож не дивуйтеся, приходячи на збори ОСББ. Для довідки: витрати на тютюн приблизно у 80 разів більші.

Згідно з результатами опитування, принаймі раз на три місяці до читання звертаються близько 60% дорослого населення.
Сегментація респондентів показала шість груп за типами читання.
До читачів відносяться три групи:
Книжкові гедоністи (19%) — ті, хто не уявляє свого життя без літератури і отримує від читання щире задоволення,
Фанлавери (25%) — ті, хто за допомогою книг розважається та покращує свій настрій,
Вимушені читачі (15%) — ті, хто через навчання чи роботу мають читати, проте не отримують від цього задоволення.
Нечитачі теж поділяються на три групи:
Ті, що прагнуть читати (16%) — декларують, що люблять читання, купують чимало паперових книжок, проте не мають часу їх читати. (Скажу чесно, це моя улюблена група - бо в моєму оточенні така ситуація є не поодинока),
Байдужі до читання (14%) — ті, що визнають цінність книг, проте не мають ні цікавості до них, ні потреби,
Закриті до читання (11%) — ті, які переконані, що читання — марна витрата часу.

Валерій Пекар на прес-конференці з нагоди Національного тижня читання:
Три причини читати книги. Перша -- розвиток мислення. За даними Майкла Коммонса, 10% дорослих так ніколи і не доростають до абстрактного мислення, 40% до формального мислення, 80% до системного мислення. За різними дослідженнями, в Україні критичне мислення набули лише 15-20% дорослих (пам'ятаю цифри лише по Франції 70% та Канаді 67%, Україна 27%). Все це неможливо без читання.
Друга причина. Наш час -- час маніпуляцій і пост-правди. Світ стає набагато складнішим, ніж будь-коли, і ми самі мусимо ставати складнішими, щоб вижити в цьому світі (не кажучи вже про чимось керувати чи щось врятувати). Наша нездатність мислити про складні речі складними способами призводить до того, що нами легко маніпулювати. Не хочете стати об'єктом маніпуляцій? -- читайте.
Третя причина. Як казав видатний теоретик націоналізму Бенедикт Андерсон, "Нація -- це плем'я, яке читає книжки". Немає іншого способу створити націю, ніж спільне читання книжок, -- ось чому поети важливіші для націєтворення, ніж полководці та політики.
"Ми розв'язуємо не ті проблеми, які маємо, а ті, які розуміємо", -- сказала Лене Андерсен, данська філософиня. Якщо подивитеся у дзеркало й навколо (від вашого керівника до найвищого керівництва держави), то подібних прикладів знайдете чимало. Ми маємо справу зі складними проблемами, але, коли нездатні їх зрозуміти в усій глибині та різнобарвності, то вирішуємо те, що здатні зрозуміти.
Ті, хто читає книжки, завжди керуватимуть тими, хто дивиться телевізор.
Як свідчать дослідження, читачі менше хворіють, довше живуть і почуваються щасливішими, ніж нечитачі.

вівторок, 7 грудня 2021 р.

А що там, в Інстаграмі?

Народна мудрість каже "Краще один раз побачити, ніж сто раз почути". Наразі це важливо, як ніколи, бо з цими нескінченними пандемічними обмеженнями на контакти та подорожі ми стрімко здичавіємо. Це, звісно, жарт. Але не такий вже і жарт... Добре, що мережі хоча би якось допомогають, особливо Інстаграм. Отже, переглянула я в Інстаграмі новини від колег, бібліотекарів і не тільки. І людей побачила, і ідеї прихопила. Про що, крім книжок, пишуть, які події ілюструють? Що зачепило? 

понеділок, 6 грудня 2021 р.

Як запобігти конфлікту у бібліотеці?

Що робити, якщо прийшов скандальний відвідувач і свариться? Ось усе йому (чи їй!) не так — і книжки потрібної немає, і вони стоять не там. Як відповідати? Як не приймати на свій рахунок? 

1. Одягти соціальний скафандр

Це означає, що людина лається не на вас, а на вашу соціальну роль — на бібліотекаря, на наглядача, на білетера. Так простіше не приймати близько до серця слова і потім залишити їх на роботі, а не нести додому до рідних.

2. Уникати слів та фраз, які провокують конфлікт

Усіх дуже дратує, коли до них звертаються «дівчина» чи «жінка». Спробуйте просто на «ви» або на ім'я по батькові, якщо вони вам відомі. Зменшувально-пестливі теж краще не використовувати — «книжечки» та «масочки».

3. Не перебивати відвідувача

Нехай виговориться. Звичайно, якщо людина не кричить на вас матом — тут вже треба чемно нагадати, що це порушує правила комунікації у закладі культури.

4. Погодитись з тим, з чим можете погодитися

Це така техніка виходу із конфліктів — часткова згода. Наприклад, каже людина, що не показуватиме QR-коду і що ви зобов'язані його впустити і без нього. Погодьтеся, що необхідність показувати код пригнічує. А потім спокійно повідомите, що того вимагають правила, які ввели не ви.

5. Спробувати "емоційно приєднатися"

Наприклад, лається людина, що вона бронювала книгу по телефону, а її не відклали, і ось хтось інший забрав. Скажіть «на Вашому місці я теж засмутилася би» — <...>людина відчує, що ви на її боці.

6. Звертатися до фактів

У конфлікті завжди багато емоцій. Якщо ви вже погодилися на те, з чим могли, «приєдналися» емоційно — обговорюйте лише факти, а не почуття людини. Якщо за почуттями не видно фактуру проблеми — ставте багато запитань. Формулювання мають бути приблизно такі «чи я зрозуміла, …?», «що ви маєте на увазі, коли кажете…?», «який результат би вас влаштував?».

Джерело