ПАМ’ЯТКА ЗІ СТРУКТУРИ НАУКОВОЇ СТАТТІ (IMRAD)

 

Пошуковики з академічних ресурсів

Пошукові системи, які спеціалізуються на книгах, науці, інший розумної інформації.

www.refseek.com – пошуковик з академічних ресурсів. Понад мільярд джерел: енциклопедії, монографії, журнали.

www.worldcat.org – пошук вмісту 20 тисяч світових бібліотек. Дізнаєтесь, де лежить найближча потрібна вам рідкісна книга.

https://link.springer.com – доступ до більш ніж 10 мільйонів наукових документів: книги, статті, протоколи досліджень.

www.bioline.org.br – бібліотека наукових журналів з bioscience, що видаються в країнах, що розвиваються.

http://repec.org – добровольці зі 102 країн зібрали майже 4 мільйони публікацій з економіки та суміжних наук.

www.science.gov – американська державна пошукова система з 2200+ наукових сайтів. Індексуються понад 200 мільйонів статей.

www.pdfdrive.com – найбільший сайт для безкоштовного завантаження книг у форматі PDF. Заявляють понад 225 мільйонів назв.

www.base-search.net – одна з найпотужніших пошукових систем за текстами академічних досліджень. Понад 100 мільйонів наукових документів, 70% із них безкоштовні.

Ще з цікавого:
https://www.wolframalpha.com/ - Wolfram|Alpha — база знань і набір обчислювальних алгоритмів (англ. computational knowledge engine). Не є пошуковою системою.

https://duckduckgo.com анонімний пошуковик, який не зберігає ваші дані.

Навчально-методичний семінар "Сучасна бібліотека в епоху цифрової трансформації науки та освіти"

21 січня 2022 року в ДНТБ України пройшов навчально-методичний семінар на тему: «Сучасна бібліотека в епоху цифрової трансформації науки та освіти».

На заході виступили: 

1. старший науковий співробітник відділу наукових досліджень та цифровізації ДНТБ України Наталія КАЛЮЖНА з темою “Open Ukrainian Citation Index та можливості відкритих цитувань” ,
2. консультант з регіональних рішень Clarivate Ірина ТИХОНКОВА з темою “Чому у організацій зменшується кількість публікацій проіндексованих у WEB of SCIENCE” ,
3. директор науково-технічної бібліотеки Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна Тетяна КОЛЕСНИКОВА з темою: “Відкриті освітні ресурси: бібліотекарі як амбасадори, консультанти та створювачі”, 
4. директор бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Валентина БІЛОУС з темою: “Інноваційні бібліотечні сервіси на допомогу адаптації університетської науки у глобальний інформаційний простір: з досвіду роботи” , 
5. старший науковий співробітник відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Валерія СТРУНГАР з темою “Сучасний стан і перспективи використання соціальних медіа в бібліотечній діяльності”, 
6. зав. сектора наукової бібліотеки ДВНЗ “Ужгородський національний університет” Марина МЕДВІДЬ з темою “Інформатизація бібліотеки – впевнений крок в майбутнє”.

Годинник

Рідкісний випадок, коли книга використовується у якості елементу для створення дизайнерської речі, але жодна книга не постраджала.  Натисніть на картинку- піде відео. 

 

Годинник дизайнера Масакі Хіромура в магазині MUJI у Токіо, Японія. Такий би у бібліотеку...

Медіаграмотність для бібліотекарів

Зоря Ю. М. Медіаграмотність для бібліотекарів : практ. посіб. / Ю. М. Зоря, Н. М. Степанова, В. І. Потапова ; за ред.: О. В. Волошенюк, Р. І. Євтушенко. – Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2021. – 75 с. – (Бібліотека масової комунікації та медіаграмотності Академії української преси).

Завантажити видання можна за посиланням: https://www.aup.com.ua/mediagramotnist-dlya-bibliotekariv/.

Пам’ятні дати та ювілеї у 2022 та 2023 роках

У 2022 році відзначатимемо:

● 300 років із дня народження Григорія Сковороди

● 180 років із дня народження Миколи Лисенка

● 130 років із дня народження Стефана Банаха

● 140 років із дня народження В’ячеслава Липинського

● 140 років із дня народження Ігоря Стравінського

● 150 років із дня народження Соломії Крушельницької

● 130 років із дня народження Михайла Кравчука

● 350 років із дня народження Пилипа Орлика

● 150 років із дня народження Богдана Лепкого

● 70 років із дня народження Джеймса-Ернеста Мейса

● 130 років із дня народження Бруно Шульца

● 160 років із дня народження Миколи Пимоненка

● 210 років із дня народження Євгена Гребінки

100 років із часу заснування Лесем Курбасом театру «Березіль» (нині – Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка)

100 років із часу утворення літературної організації «Плуг»

50 років фільму «Пропала грамота»

25 років із часу польоту в космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка

80 років із часу створення Української Повстанської Армії

500 років із часу заснування міста Чорткова

З-поміж днів пам'яті: 50-ті роковини від початку «великого погрому» — операції КДБ «Блок» проти українських дисидентів.

У 2023-му році відзначатимемо:

● 160 років із дня народження Володимира Вернадського

● 150 років із дня народження Павла Скоропадського

● 150 років із дня народження Василя Кричевського

● 1040 років із часу народження Ярослава Мудрого

● 1040 років із часу народження Антонія Печерського

● 970 років із часу народження Володимира Мономаха

● 250 років із дня народження Василя Каразіна

● 210 років із дня народження Семена Гулака-Артемовського

● 120 років із дня народження Наталі Забіли

● 150 років із дня народження Миколи Міхновського

● 70 років із дня народження Квітки Цісик

● 130 років із дня народження Віри Холодної

● 80 років із дня народження Раїси Кириченко

● 160 років із дня народження Ольги Кобилянської

● 160 років із дня народження Бориса Грінченка

● 130 років із дня народження Миколи Хвильового

● 190 років із дня народження Марка Вовчка

● 110 років із дня народження Миколи Амосова

● 160 років із дня народження Владислава Городецького

● 100 років із дня народження Віктора Глушкова

● 90 років із дня народження Любомира Гузара

225 років із часу видання «Енеїди» І. Котляревського

100 років із часу утворення літературної організації «Гарт»

150 років із часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка

100 років із часу початку політики «українізації» — заходів на підтримку розвитку української мови.

1125 років із часу першої згадки про місто Галич.

День пам’яті: 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Із повним переліком дат можна ознайомитися на сайті: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1982-20#Text

Діана Сеттерфілд: Тринадцята казка

Любов не склалася...))

От як буває в житті: раділа, бо гроші на книги впали з неба (ковідні), дуже давно друковані видання не покупала, список книг складала за стійкими у схвалені читацькими відгуками, - отже передчувала задоволення. І перше, що зробила, коли взяла книгу у руки, - автоматично спробувала "збільшити шрифт"((

Спочатку продиралася скрізь нуднуватий початок по 10 хвилин під ранковий кофе та муркотіння кішки, а потім вже, в неділю, 2/3 книги проковтнула за день - одією рукою поливала квіти, варила суп, складала речі - і не могла випустити книжку, бо сюжет затягував, напруга наростала. Фінал неочікуваний і щемливий, мова гарна...

Закрила - і пожалкувала, що не прочитала онлайн, ось нащо було купувати? ))
-Жінки, - хмикнув чоловік.

Книга за лічені хвилини

Вау-новина. В одому з паризьких магазинів немає книжкових полиць, а книгу можна обрати з каталогу 5000 видань і замовити. Потім за роботу береться робот, який за кілька хвилин надрукує книгу прямо перед покупцем. Для споживачів таке нововведення обійдеться лише на 1 цент дорожче, ніж при купівлі видання у звичайному магазині.

Книги з гумором (Ч.1. Українські автори)

Це так звана українська дозвіллєва література, яка може і без катарсісу та високих ідей, але в терапевтичних дозах допомогає справитися з проблемами, посміятися над страхами і дурнями, просто жити далі. Веселі книги з сарказом, іронією, жартами зібрані за відгуками на читацьких форумах та власними книгомандрами. Жодної логіки в списку немає: тут і  визнані класичні твори, і книги на один раз, сучасні автори, і автори минулих століть. 

• Ірена Карпа завжди вміє розсмішити, її "З води, з роси, з калабані"
• Волошин Б. "Політ золотої мушки" - скачати 
• "Герої, херої і не дуже" Віталій Запека Тут сарказму та іронії доволі, правда воєнна тематика, онлайн не знайшла.
• Анатолій Дімаров "На коні і під конем" 
• Макс Кідрук «Я полечу» - плакала… 
• Марина Гримич "Ажнабія на червоній машині" - тіки в магазинах.
• Андрій Любка "Карбід" , того ж Любка "МУР" (обережно-лайка!)
• Борис Поліщук "Бляшаний брехун, або куме, стій на шухері" - стара, можна пошукати в бібліотеках
• Лесь Подерв'янський - також для певної категорії читачів, знайомих з абсцентною лексикою. 
• Богдан Жолдак Оповідання  - скачати 
• Ярослава Литвин  "Рік розпусти Клауса Отто Баха" (сарказм)
• Брати Капранови "Приворотне зілля" 
• Є.Гуцало "Позичений чоловік" 
• Ірина Львова "Мій чоловік- пінгвін" 
• Сергій Волошин Оповідки
• Василь Слапчук "Дикі квіти" - аудіокнига
• Дмитро Кешеля "Родаки" Тут дійсно будете сміятися. В ній є все: історія, кохання, краса української природи, фентезі та інше. Читається легко. Є аудіоверсія голосом автора. 
• Іван Семесюк «Еволюція або смерть. Пригоди павіана Томаса», «Фаршрутка» 
• Юрій Винничук  "Мальва Ланда" - аудіокнига,  "Груші в тісті" 
• Леся Бернакевич "До зустрічі в суді".  Оповідання.
• Волошин Богдан  "Політ золотої мушки" 
• Історія від діда Свирида.  Особливо перший том. Пам' ятаю, що так реготала вночі, що збудила чоловіка, і ще довго не могла зупинитися, хоч він і сердився сонний.  А я реально не могла втримати той сміх. Уривки, купити  - тут 
• Нестайко "Тореодори з Васюківки" - читана-перечитана класика, але завжди діє.
• Кузьма Скрябін Скрябін "Я Шонік і Шпіцберген","Я, паштет і армія" , "Я, победа і Берлін"  - будете реготати зі сльозами на очах.
• Катя Бльостка "Матера вам не наймичка або чому материнство це прекрасно" - замовляйте в Якобу або читайте її в Інстаграмі, там є багато того, що увійшло у книгу.
• Левицька Марина "Коротка історія тракторів по-українськи" - відгук мій 
• А.Дімаров «На коні і під конем».
• Леся Найденко  "Я, ти і клуб твоїх колишніх"- воно таке смішне, просто ліки від хандри, але увага - суржик! Чомусь уявила комедію за цим сюжетом.
• Ліонід Глібов "Байки". "Цяцьковий осел"- читала вголос колись своїм батькам, сміялись і плакали одночасно. 
• Ще Павло Глазовий.
• Остап Вишня "Якби моя бабуся встала", "Зенітка" 
• Іван Нечуй-Левицький "Не можна бабі Парасці втриматися на селі" , "Благословіть бабу Палажку скоропостижно вмерти",  "Кайдашева сім'я" - все можна легко в бібліотеках знайти.

Аудіокниги: за та проти

Почала частіше слухати аудіокниги, тому замислилась про їх переваги:

- не потрібно напружувати очі (плюс для всіх людей з проблемами зору і цілодобово працюючих за комп'ютером);

- не потрібно прислуховуватися - аудіокниги мають високу чіткість та дуже низький фоновий шум (плюс для літніх людей чи з проблемами слуху);

- компактність - можна слухати зі смартфона;

- можно поєднувати з будь-якою механічною діяльністю (миття посуду, прибирання, рукоділля, прогулянка, біг, подорож тощо).

А як щодо минусів аудіочитання? 

- Репертуар аудіо книг все ще не всеоб'ємний, до того ж треба ще пошукати гарну начитку. Для мене дуже  важливо сприймати голос (артикуляцію, тембр, ритм). Ще з студентських років пам'ятаю викладачку, яка верещала на лекціях високим та скрипучим голосом - це був жах, я взагалі не могла сприймати інформацію на слух.  Але конспекти її лекцій були визірковими - чіткими, методично грамотними, дуже логичними та інформативними. Ще тоді прийшло розуміння, що бути розумним / написати / розповісти  - це три різні речі. А ще аудіо книга вже наділена емоційним фоном і слухач, на відміну від читача,  попадає під вплив заданий диктором. І тут дуже важливо, щоб емоції співпали.

 

- Мені не вистачає можливості підкреслити важливий момент, виділити фразу. Навіть в електронному варіанті можна зробити закладку та виділити якусь цитату, щоб потім повернутися. Тобто краще за все в аудіоформаті "читати" якусь легку дозвіллєву літературу, яка не потребує роботи з текстом.

- Найважче - не відволікатися. Одна справа, коли очами сприймаєш одну інформацію, а вухами іншу (музику, серіал, розмову), але якщо ти "читаєш" вухами, то невинне питання дитини може тебе вибити з книги.  Або просто замислився... очнувся і не розумієш про що йде мова, шукаєш "методом тыка" момент, на якому перестав усвідомлювати інформацію.

- Зрозуміла, що під час прослуховування не формується візуальний образ слова, це особливо важливо, якщо вивчаєш мову. Всі знають про такий феномен, що люди, які багато читають, пишуть грамотніше, навіть якщо не знають правил граматики. Не в цьому випадку. Хоча вимову, інтонацію краще сприймати саме на слух.

Загальна класифікація документа

 Швецова-Водка Г. М. Загальна класифікація документа: зміни та доповнення // Бібліотечний Меркурій. – 2021. – Вип. 2 (26). – С.143–164. –DOI: https://doi.org/10.18524/2707-3335.2021.2(26).245132. – Те саме [Електронний ресурс]. – URL: http://vislib.onu.edu.ua/issue/current

))