До Національного тижня читання (13-19 грудня 2021р.) цікаво було побачити результати дослідження читання серед міського населення України, яке Gradus провів в жовтні.
Середній українець витрачає на книжки 20 гривень на рік (електронні піратські книжки не враховувалися) - тобто якщо хтось купив раз на рік одну книжку за 200 гривень, то ще дев'ятеро не придбали жодної. Ну, а якщо хтось придбав книжок за рік на 2000 гривень, то зробив це за цілий багатоквартирний будинок -- тож не дивуйтеся, приходячи на збори ОСББ. Для довідки: витрати на тютюн приблизно у 80 разів більші.
Середній українець витрачає на книжки 20 гривень на рік (електронні піратські книжки не враховувалися) - тобто якщо хтось купив раз на рік одну книжку за 200 гривень, то ще дев'ятеро не придбали жодної. Ну, а якщо хтось придбав книжок за рік на 2000 гривень, то зробив це за цілий багатоквартирний будинок -- тож не дивуйтеся, приходячи на збори ОСББ. Для довідки: витрати на тютюн приблизно у 80 разів більші.
Згідно з результатами опитування, принаймі раз на три місяці до читання звертаються близько 60% дорослого населення.
Сегментація респондентів показала шість груп за типами читання.
До читачів відносяться три групи:
Книжкові гедоністи (19%) — ті, хто не уявляє свого життя без літератури і отримує від читання щире задоволення,
Фанлавери (25%) — ті, хто за допомогою книг розважається та покращує свій настрій,
Вимушені читачі (15%) — ті, хто через навчання чи роботу мають читати, проте не отримують від цього задоволення.
Нечитачі теж поділяються на три групи:
Ті, що прагнуть читати (16%) — декларують, що люблять читання, купують чимало паперових книжок, проте не мають часу їх читати. (Скажу чесно, це моя улюблена група - бо в моєму оточенні така ситуація є не поодинока),
Байдужі до читання (14%) — ті, що визнають цінність книг, проте не мають ні цікавості до них, ні потреби,
Закриті до читання (11%) — ті, які переконані, що читання — марна витрата часу.
Валерій Пекар на прес-конференці з нагоди Національного тижня читання:
Три причини читати книги. Перша -- розвиток мислення. За даними Майкла Коммонса, 10% дорослих так ніколи і не доростають до абстрактного мислення, 40% до формального мислення, 80% до системного мислення. За різними дослідженнями, в Україні критичне мислення набули лише 15-20% дорослих (пам'ятаю цифри лише по Франції 70% та Канаді 67%, Україна 27%). Все це неможливо без читання.
Три причини читати книги. Перша -- розвиток мислення. За даними Майкла Коммонса, 10% дорослих так ніколи і не доростають до абстрактного мислення, 40% до формального мислення, 80% до системного мислення. За різними дослідженнями, в Україні критичне мислення набули лише 15-20% дорослих (пам'ятаю цифри лише по Франції 70% та Канаді 67%, Україна 27%). Все це неможливо без читання.
Друга причина. Наш час -- час маніпуляцій і пост-правди. Світ стає набагато складнішим, ніж будь-коли, і ми самі мусимо ставати складнішими, щоб вижити в цьому світі (не кажучи вже про чимось керувати чи щось врятувати). Наша нездатність мислити про складні речі складними способами призводить до того, що нами легко маніпулювати. Не хочете стати об'єктом маніпуляцій? -- читайте.
Третя причина. Як казав видатний теоретик націоналізму Бенедикт Андерсон, "Нація -- це плем'я, яке читає книжки". Немає іншого способу створити націю, ніж спільне читання книжок, -- ось чому поети важливіші для націєтворення, ніж полководці та політики.
"Ми розв'язуємо не ті проблеми, які маємо, а ті, які розуміємо", -- сказала Лене Андерсен, данська філософиня. Якщо подивитеся у дзеркало й навколо (від вашого керівника до найвищого керівництва держави), то подібних прикладів знайдете чимало. Ми маємо справу зі складними проблемами, але, коли нездатні їх зрозуміти в усій глибині та різнобарвності, то вирішуємо те, що здатні зрозуміти.
Ті, хто читає книжки, завжди керуватимуть тими, хто дивиться телевізор.
Як свідчать дослідження, читачі менше хворіють, довше живуть і почуваються щасливішими, ніж нечитачі.
"Ми розв'язуємо не ті проблеми, які маємо, а ті, які розуміємо", -- сказала Лене Андерсен, данська філософиня. Якщо подивитеся у дзеркало й навколо (від вашого керівника до найвищого керівництва держави), то подібних прикладів знайдете чимало. Ми маємо справу зі складними проблемами, але, коли нездатні їх зрозуміти в усій глибині та різнобарвності, то вирішуємо те, що здатні зрозуміти.
Ті, хто читає книжки, завжди керуватимуть тими, хто дивиться телевізор.
Як свідчать дослідження, читачі менше хворіють, довше живуть і почуваються щасливішими, ніж нечитачі.
