Аудіокниги: за та проти

Почала частіше слухати аудіокниги, тому замислилась про їх переваги:

- не потрібно напружувати очі (плюс для всіх людей з проблемами зору і цілодобово працюючих за комп'ютером);

- не потрібно прислуховуватися - аудіокниги мають високу чіткість та дуже низький фоновий шум (плюс для літніх людей чи з проблемами слуху);

- компактність - можна слухати зі смартфона;

- можно поєднувати з будь-якою механічною діяльністю (миття посуду, прибирання, рукоділля, прогулянка, біг, подорож тощо).

А як щодо минусів аудіочитання? 

- Репертуар аудіо книг все ще не всеоб'ємний, до того ж треба ще пошукати гарну начитку. Для мене дуже  важливо сприймати голос (артикуляцію, тембр, ритм). Ще з студентських років пам'ятаю викладачку, яка верещала на лекціях високим та скрипучим голосом - це був жах, я взагалі не могла сприймати інформацію на слух.  Але конспекти її лекцій були визірковими - чіткими, методично грамотними, дуже логичними та інформативними. Ще тоді прийшло розуміння, що бути розумним / написати / розповісти  - це три різні речі. А ще аудіо книга вже наділена емоційним фоном і слухач, на відміну від читача,  попадає під вплив заданий диктором. І тут дуже важливо, щоб емоції співпали.

 

- Мені не вистачає можливості підкреслити важливий момент, виділити фразу. Навіть в електронному варіанті можна зробити закладку та виділити якусь цитату, щоб потім повернутися. Тобто краще за все в аудіоформаті "читати" якусь легку дозвіллєву літературу, яка не потребує роботи з текстом.

- Найважче - не відволікатися. Одна справа, коли очами сприймаєш одну інформацію, а вухами іншу (музику, серіал, розмову), але якщо ти "читаєш" вухами, то невинне питання дитини може тебе вибити з книги.  Або просто замислився... очнувся і не розумієш про що йде мова, шукаєш "методом тыка" момент, на якому перестав усвідомлювати інформацію.

- Зрозуміла, що під час прослуховування не формується візуальний образ слова, це особливо важливо, якщо вивчаєш мову. Всі знають про такий феномен, що люди, які багато читають, пишуть грамотніше, навіть якщо не знають правил граматики. Не в цьому випадку. Хоча вимову, інтонацію краще сприймати саме на слух.