вівторок, 2 квітня 2019 р.

Директива ЄС про авторське право

«Закон про цензуру в Інтернеті», «закон про заборону мемів», «закон про податок на гіперпосилання» – як тільки не називають Директиву про авторське право № 2016/0280 Європейського парламенту від 26 березня 2019 р. Звідки такі страхи? І як воно насправді?

Найголовніше таке:

1. Наш продукт, що ми викладаємо, наприклад, до You Tube, буде попередньо аналізуватися відеоплатформою через технології розпізнавання контенту, чи не порушує наш витвір мистецтва ліцензійні договори, що укладені між платформою та іншими  авторами. Це не цензура, це боротьба з крадіжкою контенту.

2. Додали первинний текст положенням про свободу користувачів вільно адаптувати, об’єднувати та завантажувати контент для цілей ілюстрації певної ідеї, критики, пародії чи компіляції. Такий контент може включати у себе як витяги зі створених раніше творів, так і безпосередньо оригінальний авторський внесок. Тобто можна використовувати частини творів інших авторів для створення мемів чи gif, і така діяльність не буде розглядатися як порушення авторських прав законних правовласників.

3. Онлайн-платформи, що використовують цифрові копії публікацій засобів масової інформації, зобов’язані виплачувати справедливу та пропорційну винагороду ЗМІ, а ЗМІ – авторам відповідних публікацій. Але онлайн-платформи зберігають право відображати частини новин без спеціального дозволу, за умови, що фрагмент публікації є «дуже коротким витягом» або «окремими словами», і онлайн-платформа «не зловживає» своїм правом.

Бібліотекарям можна не хвилюватися, щодо оплати за використання посилань, бо ці вимоги можна обійти, якщо використовувати гіперпосилання як приватні особи у некомерційних цілях, або використовуючи прості гіперпосилання, які супроводжуються власними коментарями. Не накажуть і за використання гіперпосилань, якщо це мало місце до моменту вступу Директиви у силу, а це ще нескоро... Директива про авторське право увійде в силу лише після публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу та передбачає перехідний 2-річний період, протягом якого держави-члени ЄС повинні імплементувати її положення до національних законодавств.

Отже, Директива не передбачає додаткових зобов’язань для звичайних користувачів.

Немає коментарів: