среда, 21 июня 2017 г.

NB! Завідуючий/завідувач відділом/відділу?

Сьогодні розпочинаю нову рубрику "Вивчаємо ділову мову", бо доводиться часто правити документи, а помилки доволі типові. Інколи і сама ввагаюсь, бо знання української небездоганні. Тож пропоную навчатися разом) І почнемо з остогидлого: завідуючий/завідувач відділом/відділу.

Вживання слова завідувач проти слова завідуючий досі залишається проблемою щоразу, коли треба узгодити це поняття з назвою підрозділу, який очолює завідуючий чи завідувач. Ці  варіанти мають певні правила вживання, проте нерідко мовці забувають про граматичну закономірність і часто порушують керування. Які тільки не  виникають варіанти: завідуючий відділом, завідувач відділом, завідувач відділу. Що з цього правильне?


Якщо ви  використовуєте  слово завідуючий, завідуюча, то пам'ятайте, що воно  вимагає після себе додатка в орудному відмінку - наслідок дієслівного керування (ким? чим?): 
«Ранком другого дня завідуючий складом зшив нові брезентові мішки, в яких тільки й дозволяється возити хутро, і заходився укладати подарунки». (І. Багмут.)
«Завідуюча готелем, власне, хатою для приїжджих, рожевощока молодиця докладно розповіла Сагайдакові, як дістатися до правління». (С. Добровольський.)
Тобто: завідуюча (чим?) бібліотекою, завідуюча (чим?) кафедрою, завідуюча (чим?) відділом, завідуюча (чим?) відділенням,  завідуюча (чим?) сектором. 

Сьогодні нормою української мови є вживання слова завідувач(ка). За сучасною нормою з ним вживається додаток у родовому відмінку (кого? чого?):
 «На щастя Варчука завідувач земвідділу ще не повернувся з роз'їздів, і Гуркало, вибравши зручну часинку, з незалежним виглядом зайшов до Кульницького…» (М.Стельмах.)
«Пошлемо, пошлемо, — заспокоїв Чабаниху завідувач пошти». (О.Гончар.)
Тобто: завідувач (чого?) бібліотеки, завідувач (чого?) кафедри, завідувач (чого?) відділу, завідувач (чого?) відділення,  завідувач (чого?) сектору.
Отправить комментарий
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...