вторник, 20 июня 2017 г.

Дискусія-подіум: методика проведення

Молодіжна аудиторія складна, працювати з нею непросто. Молодь не можна примусити слухати, їх вже не здивувати красивою презентацією чи якимись дивними фактами. Цікаво їм буває тільки при їхній особистій участі. Тож такі активні форми роботи,  як дискусія - подіум, зараз на часі.

Зазвичай дискусію проводять дві людини, краще три. Спочатку ведучий оголошує тему дискусії і правила голосування. Кожному слухачеві видаються дві картки: синя і червона - ними голосують. Припустимо, ми обговорюємо проблему смертної кари. Ведучий розповідає про історію і сучасне практику застосування даного виду покарання. Після ведучого глядачі голосують. Якщо допускають застосування смертної кари піднімають червоні картки. Якщо проти піднімають «сині». Рахуємо голоси та оголошуємо результат підрахунку.


Далі виступають «опоненти». Ролі опонентів виконують співробітники бібліотеки. Перший опонент висловлює аргументи «За» (у нашому прикладі - «за» страту). Аргументи серйозні. У цього опонента червона папка і червоний бейджик. Перший опонент закінчив, і слухачі знову голосують. Рахуємо, стежимо за зміною думки. Дуже важливо таку зміну озвучувати, бо раз голосування змінилося, то аргументи подіяли.

Потім виступає другий «опонент». У нього синя папка, синій бейджик, його аргументи «проти», проти смертної кари. І ці аргументи теж вражають. Другий «опонент» закінчив. Знову глядачі голосують, знову рахуємо і оголошуємо результат.

Після останнього голосування починається обговорення питання. Своєрідний «Вільний мікрофон»: «Так чи потрібна нашому суспільству смертна кара?». І тут діють кілька важливих правил:

1. У кожного є можливість висловити свою точку зору.
2. У нас немає мети привести всіх учасників дискусії до єдиної думки.
3. Ми не оцінюємо огляди як правильні і не правильні.
4. Ефективність заходу оцінюється за ступенем відкритості учасників. Так само важлива і доброзичливість загального тону розмови.

В ідеалі повинні висловитися більшість учасників. Зазвичай так і виходить: молоді люди в міру отримання інформації від ведучого і опонентів вже починають формувати  та озвучувати свою думку.  Іноді після обговорення голосуємо ще раз. І таке бувало. В кінці ведучий коротко підводить підсумок дискусії і пропонує і далі стежити за вирішенням проблеми в суспільстві.

При розробці такого заходу важливо правильно обрати тему. Питання, винесене на обговорення, не повинне мати однозначної відповіді. Наприклад, можливі такі дискусії:
- «Смертна кара: за і проти»
- «Евтаназія: за і проти»
- «Цивільний шлюб: за і проти»
- «Ювенальна юстиція: за і проти».
Джерело: http://domknigi.blogspot.ru/2016/11/blog-post_25.html?m=1#more
Отправить комментарий
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...