суббота, 9 мая 2015 г.

Олена Степова "А мій коханий каже..."

А мій коханий каже:
-Зорі, зорі!
Ходи збирати, люба, ти ж хотіла.
Он подивись з акації на дуба
Зоря сяйнула та й перелетіла.

А я дивлюсь на зорі та не бачу.
Тривожить спалах, може знову постріл?
Квітневий дощ катує та полоще
Зчорнілу душу та зомліле тіло.

А мій коханий каже:
-Тиша, тиша!
Ти слухай, мила, як вона співає.
Тут у ночі таке стоїть затишшя,
Що навіть вітер гілок не гойдає.

А я стою завмерла вже годину,
Я спокою не звикла довіряти.
Бо може розірвати, як тканину,
Тонкою тишу регіт автоматів.

А мій коханий каже:
-Відпусти вже!
Розплутай всі вузли свого ти болю.
Не можна жити без відлуння тиші.
Не можна більше мислити війною.


Отправить комментарий
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...