Електронні розрахунки за онлайн-послуги бібліотечного сайту

Советую прочитать, а пока - несколько отрывков из монографии:
Чуприна Л. Оперативна інтернет-інформація в інформаційно-аналітичній діяльності бібліотек України : монографія / Л. Чуприна ; наук. ред. В. М. Горовий ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2014. – 208 с.

Глава 3.3. Електронні розрахунки за онлайн-послуги бібліотечного сайту в контексті маркетингової стратегії

<...>О. Куракова серед основних принципів маркетингової орієнтації бібліотеки наводить положення комерційного та некомерційного маркетингу, зокрема:

• Надаються тільки ті послуги, які мають або матимуть попит (основоположний принцип
орієнтації на перспективний попит).
• Асортимент інформаційно-бібліотечних послуг може бути достатньо широкий та інтенсивно оновлюється з урахуванням вимог споживачів. Відповідно процеси й технології надання інформаційно-бібліотечних послуг мають бути гнучкими (принцип широти оновлення асортименту послуг і продуктів).
• Ціни на інформаційно-бібліотечні послуги формуються під впливом динаміки платоспроможного попиту й аналогічних послуг інших інформаційних і бібліотечних
центрів (принцип орієнтації ціни на попит і ціни споживання).
• Комунікаційна діяльність ведеться активно, спрямовується на конкретні цільові групи споживачів інформаційно-бібліотечних послуг (принцип цільового просування послуг).
• У бібліотеках стратегічні рішення готуються і приймаються людьми, компетентними в кон’юнктурі інформаційно-бібліотечних послуг (принцип підбору кадрів, орієнтованих на маркетинг).
• Прогноз розвитку інформаційно-бібліотечних послуг ведеться як за профілем установи, так і у сфері зовнішньої кон’юнктури ринку інформаційно-бібліотечних послуг (принцип ринкової орієнтації).
• В організаційній структурі бібліотеки формується підрозділ (відділ,служба, група) маркетингу, що несе відповідальність за успіхи й імідж бібліотеки і має повноваження
контролювати та ефективно забезпечувати виконання своїх рекомендацій функціональними й іншими підрозділами бібліотеки (принцип формування відповідального підрозділу) [119].

<...>Якщо в межах некомерційного маркетингу бібліотекаря не надто цікавили подробиці й мотиви запиту користувача (він виконував його в межах своєї компетенції і відповідно до чинних правил, а бібліотека при цьому як монополіст на послугу була впевнена, що користувач усе одно прийде), то орієнтація на клієнта висуває на перший план турботу про нього, його смаки та запити.

<...>Основні очікування сучасного користувача бібліотечного сайту щодо платних інформаційно-бібліотечних послуг, пов’язані з переходом від традиційних форм до електронних, можна сформулювати таким чином:
– оперативне (в ідеалі – онлайн-режимі) цілодобове обслуговування;
– виробництво актуального і релевантного інформаційного продукту;
– оперативна доставка інформаційного продукту на «робочий стіл» користувача.Іншими словами: користувач зайшов, побачив, купив;
– використання для інформаційного обслуговування не лише фонду бібліотеки, а й інформаційних ресурсів інших установ.
Таким чином, ідеться про дистанційне обслуговування користувачів сайту в онлайн-режимі.
<...>одним з напрямів інформаційного обслуговування читачів, що найінтенсивніше розвиваються, є електронна доставка документів.

<...>Отже, маючи інформаційний продукт, який задовольняв би потреби користувача настільки, що він був би готовий заплатити незначні кошти (5–50 грн), сайт з високою
відвідуваністю міг би в контексті переорієнтації на читача як клієнта запропонувати
платні послуги в режимі реального часу.

<...>Найприйнятнішими в нашому випадку способами розрахунку видаються sms-сервіс та електронні гроші.

Sms-сервіс (sms-біллінг, короткі номери) дає змогу оплачувати товар чи послугу прямо з рахунку мобільного телефону, шляхом відправки sms-повідомлення. У відповідь на відправлене повідомлення абоненту надсилається короткий пароль (sms-ключ),за допомогою якого він отримує доступ до обраної ним послуги (наприклад, скачування файла). Такий сервіс надають біллінгові компанії, які мають відповідне програмне забезпечення та угоду з мобільним оператором.

Вартість платежу обмежена сіткою коротких номерів оператора стільникового
зв’язку, звичайно це значення від 0,1 до 10 дол. із кроком в 0,5–2 дол. Максимальна
сума одного платежу становить 10 дол.

Прикладом використання такого сервісу державними органами може бути організа-
ція Київською міськадміністрацією оплати за паркування авто в Києві.

Однією з переваг sms-платежів є те, що скористатися ними може практично кожен власник мобільного телефону – рівень покриття стільникового зв’язку високий.

Зручність, оперативність і перспективність таких розрахунків очевидні, як і сьогоднішні їх недоліки – зокрема, висока комісія операторів стільникового зв’язку та певна юридична невизначеність для бюджетних організацій.

В Україні частка власника сайту залежно від вартості послуги (вартості sms) становить від 10 до 40 % [148]

<...>Особливість sms-сервісу – незначні суми платежів за надані послуги, що має свої
плюси та мінуси. Позитив, зокрема, виявляється в низькому рівні електронного шахрайства. Низька ціна також є додатковою мотивацією, щоб скористатися послугою.

З іншого боку, невисока дохідність цього бізнесу залишає незмінною ситуацію з ро-
зподілом прибутків на користь мобільних операторів.

Можна припустити, що з розвитком е-комерції sms-сервіс як спосіб електронних розрахунків буде й надалі розвиватись та вдосконалюватись, але надійності, оптимальних і зручних для користувача форм набуде, імовірно, за умови законодавчого втручання держави.

Розрахунки електронними грошима (ЕГ). Електронні гроші – зручний розрахунковий засіб, за допомогою якого можна купувати товари, оплачувати послуги, отримувати оплату за виконану роботу, не відходячи від комп’ютера. Такі операції стали реальними завдяки появі електронних платіжних систем, які набувають в Україні подальшого розвитку. Серед найактивніших – PayPal, Яндекс Гроші, «Інтернет.Гроші», «ГлобалМані» та ін.

Операції з використанням електронних грошей проводяться через сайти електронних платіжних систем. Учасниками електронної платіжної системи можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Необхідна умова використання інтернет-грошей на програмній основі – наявність на комп’ютері клієнтської програми – інтернет-гаманця (аналог банківського рахунка) – і реєстрація в системі. Для здійснення операцій купівлі-продажу електронні гаманці повинні мати як покупці, так і продавці.

Вводити, виводити або поповнювати гроші в гаманці можна різними способами:
• скретч-картками;
• банківськими переказами;
• поштовими переказами;
• внесенням готівки.

Просувається на цьому ринку також Національна система масових електронних
платежів (НСМЕП), носієм інформації в якій є смарт-картка.

До недоліків електронних розрахунків можна віднести затримки з виплатою коштів – частки власника сайту. У більшості операторів перерахування грошей відбувається після 15 числа місяця, наступного за звітним (тобто заробіток за січень надійде не раніше 15 лютого).

Однак однією з найголовніших проблем, що виникають на шляху впровадження таких розрахунків за платні послуги, видається моральна неготовність більшості пострадянських, українських у тому числі, споживачів оплачувати інформаційні послуги бібліотек. Причини цього, здається, більше суб’єктивно-психологічні, ніж об’єктивно-матеріальні. Тут і психологічна настороженість щодо нових форм роботи, і пережитки «загальнонародної» форми власності, і побоювання, небезпідставні, можливості шахрайства – заплатиш, а тебе обдурять (за оцінками експертів, частка шахрайства у сфері електронних розрахунків становить 1–2 % від обсягу всіх операцій), і наявність в Інтернеті хоча й неякісної, однак безкоштовної інформації тощо.

Тобто загальний стан культури виробництва та споживання такий, що не сприяє виникненню довіри між суб’єктами цих процесів і виробленню усталених, загальноприйнятних, чітких і зрозумілих правил на взаємовигідних засадах.

А це означає, що в разі введення оплати за послуги сайту, кількість відвідувачів різко зменшиться. Наскільки різко, можна побачити на прикладі російського сайту «Соціолайн», на якому для користувачів безсистемно викладалася література соціологічної тематики. Власник сайту для електронних розрахунків за викачані книги скористався послугами sms-сервісу. Вартість однієї sms становила в середньому 30 р.

За сім днів експерименту він отримав 102 sms (тобто, скачали всього 102 книги – замість звичних 20 тис.), і його загальний дохід становив 1 647 р., що дало підстави спрогнозувати 430 закачувань на місяць і близько 7000 тис. р. щомісячного доходу [164].

Отже, на прикладі цього експерименту можна зробити висновок, що внаслідок заровадження платних сервісів на сайті з неунікальним контентом зберегти вдається лише до 1 % від кількості відвідувачів, що користувалися сайтом на безкоштовній основі. Для приватного сайту такий рівень доходності та відвідуваності, можливо, і прийнятний. Для державних бібліотек, які зацікавлені в збереженні високої відвідуваності, варто, напевно, поєднувати на сайті широкий набір бюджетних послуг із запровадженням оплати за надання унікальних послуг і продукції власного виробництва.

<...>Як зазначає П. Борхард [8], перш ніж розпочати цю роботу, необхідно поставити та
одержати відповідь на такі запитання:

– Чи готове керівництво бібліотеки її підтримати?
– Чи згодні з цим органи управління?
– Чи готові до нових підходів співробітники бібліотеки, а якщо ні, чи є шанс їх переконати?
– Чи є в бібліотеці співробітники, готові включитися в реалізацію маркетингової концепції і відповідати за окремі ділянки роботи?

Якщо відповіддю на всі запитання буде «так», значить, є передумови для успішного початку.

Что еще почитать в Интернете:

1. Куракова Е. В. Маркетинговая стратегия библиотеки как компонент управления и продвижения библиотечных продуктов и услуг в образовательном пространстве университета [Электронный ресурс] / Е. В. Куракова // Режим доступа: http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea2006/disk2/111.pdf. – Загл. с экрана
2. Давидова І. Ринкова стратегія бібліотек з позицій інформаційного менеджменту [Електронний ресурс] / І. Давидова // Бібл. вісн. – 2001. – № 5. – С. 10–12. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2008/08 dioris.zip. – Назва з екрана.
3. Інформаційно-комунікаційна інфраструктура [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрана.
4. Кобєлєв О. Інформаційно-аналітична діяльність бібліотек як соціокомунікаційний феномен [Електронний ресурс] / О. Кобєлєв. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkp/2009_10/V_10/st7.pdf. – Назва з екрана
5. Кобєлєв О. М. Ресурси інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек [Електронний ресурс] / О. М. Кобєлєв. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkhdak/2012_36/36–2-01.pdf. – Назва з екрана.