понедельник, 4 февраля 2019 г.

#Іздрик

 Юр Іздрик

ПОВІЛЬНІ

знаєш я думаю ти – безнадійна
думаю я – безнадійний теж
отже і відчай у нас – подвійний
і прірва між нами – майже без меж
але одна – ніжність між нами
але одна – темрява в нас
навіть не скажеш про це словами
навіть із цього не вишепчеш джаз


тільки довіра без міри і віра
віра у бога якого нема –
тіло до тіла
шкіра до шкіри
близькість невміла
поки зима
білим по білому пишуться вірші
чорним на чорному тіні лежать
все що було не повториться більше
буде хіба що німа благодать..


милістю милістю сповняться вени
виросте виросте з цього весна
все сокровенне сходить окремо –
і одкровення і чудеса
ти – безнадійна
я – безнадійний
дві безнадії – дика краса
наше прощання буде повільним
і безконечним як небеса

Комментариев нет: